Сабіна народилася 20 вересня 1994 року в селі Бастова-Рудня на Житомирщині. Після закінчення 9 класу опанувала професію фельдшера у Звягельському медичному фаховому коледжі. Спочатку працювала за спеціальністю в селі Сусли, згодом – акушеркою у Барашівській поліклініці. Коли почалася війна, разом з однокурсниками та директоркою медичного коледжу займалася волонтерством, збираючи все необхідне на фронт.
1 квітня 2016 року Сабіна стала на захист України у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Служила старшою медичною сестрою сортувального відділення. Поміж собою побратими називали дівчину Сонечком.
«Дуже була хороша, світла та розумна дівчинка», – написала посестра Юлія.
За життя Сабіну Галицьку нагородили нагрудним знаком «Учасник АТО» та медаллю «Хрест Сухопутних військ», а вже посмертно – орденом «За мужність» III ступеня, медаллю «За жертовність і любов до України» та бригадним знаком 10 ОГШБр.
«Спокійна, тиха, врівноважена, поміркована, неконфліктна. Любила тварин. Тато був проти того, щоб вона підписувала контракт. На що Сабіна відповідала: «Я там потрібна більше, аніж тут». Вона нам спочатку не зізнавалась, що знаходиться в зоні бойових дій, – поділилася мама захисниці Тетяна. – До повномасштабного вторгнення до нас постійно на день народження та поминальну дату приїжджали побратими доньки, розповідали, що вона гарно водила авто і дуже влучно стріляла».
Поховали Сабіну у селі Бараші на Житомирщині.
У неї залишились батьки та брат.
На фасаді Звягельського медичного фахового коледжу та Барашівської поліклініки встановили меморіальні дошки в пам’ять про бойову медикиню.
