Олег народився в селищі Цебрикове Одеської області. Закінчив Іллічівське професійно-технічне училище за фахом докера. Працював в охороні порту міста Південне. На дозвіллі любив рибалити і дивитися військові фільми. Незадовго до вторгнення переїхав до міста Варшава у Польщі, де працював маляром.
Коли почалася повномасштабна війна, Олег без роздумів вирішив повернутися на Батьківщину. Долучився до лав 35-ої окремої бригади морської піхоти ВМС ЗСУ. Служив бойовим медиком взводу в 137-му батальйоні.
«Олег був справедливий, сміливий та мужній. Був турботливим чоловіком та батьком. Дуже сильно любив Україну, він був справжнім патріотом своєї країни», – розповіла його дружина Світлана.
Солдат Чебан Олег Лукич посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали морпіха на кладовищі в місті Південне.
У захисника залишились дружина, донька та син.
