Олександр народився в місті Звягель Житомирської області. Опанував фах технолога з виробництва молока та мʼяса у Поліському національному університеті.
З 2008 року служив за контрактом. Під час АТО боронив країну у складі 12-го окремого полку оперативного забезпечення на посаді техніка роти та водія-механіка машини радіаційного хімічного та біологічного захисту.
За гідну службу Олександра нагородили нагрудними знаками «Ветеран війни – Учасник бойових дій» і «Учасник АТО», почесними нагрудними знаками Головнокомандувача ЗСУ «За взірцевість у військовій службі» III ступеня та «За взірцевість у військовій службі» II ступеня, а вже посмертно – орденом «За мужність» III ступеня.
«Мужній патріот своєї країни. Добрий, щирий, доброзичливий. Найкращий син, чоловік і тато», – написала дружина Олена.
Поховали захисника в селі Сколобів на Житомирщині.
У нього залишилися батько, дружина та син, якому на момент загибелі Олександра було 6 років.
Разом із відзнакою «За заслуги перед Звягельським районом» захисникові надали звання Почесного громадянина міста Звягеля. На фасаді загальноосвітньої школи у Сколобові встановили Меморіальну дошку. Також і в селі, і у Звягелі тепер є вулиці, названі на честь Олександра Чернявського.
