Максим народився і жив у Києві. З дитинства займався бальними танцями й боротьбою. Спортивну кар’єру продовжив у дзюдо й самбо. Здобув звання майстра спорту. У 2006 році закінчив Національну академію державної податкової служби України за спеціальністю «Облік та аудит». На військовій кафедрі отримав звання молодшого лейтенанта. Після випуску працював помічником директора, економістом, менеджером з продажів. Але своє покликання знайшов в агросекторі. З 2011 року був заступником директора ПП «НВАП Ель Гаучо». У 2013-му очолив підприємство ПрАТ «Таганча» на посаді директора елеватора.
На третій день великої війни, 26 лютого 2022 року, Максим добровільно поповнив ряди 5-го стрілецького батальйону 27-ої окремої Печерської бригади Національної гвардії України. На останній ротації виконував обов’язки заступника командира роти.
У грудні 2022 року був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Посмертно отримав орден «За мужність» ІІ ступеня.
«Максим дуже любив життя, родину, спорт і Україну. Він любив подорожувати й навчатися. Вірив у перемогу. На його обличчі завжди була посмішка, друзі кажуть, він був душею компанії. Побратими стали його другою родиною. Вони висловлюють повагу та кажуть, що такого рівня довіри і поваги, як до нього, не бачили на цій війні. Він ще при житті став легендою фронтового лісу під Кремінною», – розповіла дружина офіцера.
Поховали Героя на столичному Лісовому цвинтарі.
Вдома на Максима чекали мама Тетяна Михайлівна, сестра Ксенія, дружина Анна, син Михайло.
