Андрій народився 12 грудня 1976 року у Львові. Навчався в ліцеї «Гроно» Львівської міської ради (раніше – середня загальноосвітня школа № 64). Потім здобував освіту в Навчально-науковому інституті сталого розвитку імені В’ячеслава Чорновола Національного університету «Львівська політехніка».
У мирному житті він працював у будівельній сфері – займався сантехнікою, плиточними роботами, системами опалення. Був справжнім майстром своєї справи. У вільний час любив рибалити та збирати гриби. Вмів радіти простим речам. Цінував рідних. Обожнював свого вірного пса. Жив у Львові та в селищі Новий Яричів на Львівщині.
Коли почалася повномасштабна війна, Андрій став на захист Батьківщини. Воював у лавах 2-ї окремої Галицької бригади Національної гвардії України. Обіймав посаду командира 1-го відділення 2-го стрілецького взводу стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону.
«Андрій був мужнім і відданим захисником України, який до кінця залишився вірним присязі та побратимам. Його знали як доброго, щирого і відповідального чоловіка, який завжди дбав про свою сім’ю та оточуючих. Андрій був людиною великого серця та чистої душі. Він віддав своє життя, виконуючи обов’язок перед Батьківщиною. Його жертовність і відвага назавжди залишаться прикладом любові до України. Пам'ять про Андрія житиме у наших серцях, у серцях рідних, друзів і всіх, хто його знав. Андрія більше немає серед живих. Але він назавжди в моєму серці. У памʼяті. У кожному подиху синів, у кожному ранковому сонці, в кожній сльозі», – поділилася дружина Ірина.
«Мій батько був людиною великого серця та чистої душі. Він віддав своє життя, виконуючи обов’язок перед Батьківщиною. Він був добрим, щирим і завжди готовим допомогти близьким. Для нас він назавжди залишиться прикладом відданого сина, люблячого чоловіка, турботливого батька та вірного брата», – розповів син полеглого Ростислав.
Захисника поховали на полі Почесних поховань Личаківського кладовища у Львові.
В Андрія залишилися дружина, двоє синів, батько, чотири брати, дві сестри та похресник.
