Володимир народився 24 липня 1992 року в селі Вербовець на Івано-Франківщині. Навчався у Косівському ліцеї імені Ігоря Пелипейка. Мав здібності до точних наук, особливо до математики. У юнацькому віці відвідував секцію боротьби у Косові. Після школи вступив до Верховинського коледжу туризму та готельного господарства, а згодом здобув вищу освіту на факультеті туризму Карпатського національного університету імені Василя Стефаника. Захоплювався аніме, слухав музику та любив активний відпочинок.
З 2012 року жив у Києві. До початку повномасштабної війни працював спеціалістом у сфері ландшафтного дизайну та очисних систем.
У перші дні вторгнення став на захист України. Служив стрільцем-гранатометником у 207-му батальйоні 241-ї окремої бригади територіальної оборони. Брав участь у боях за Київ та область. Побратими згадують його як сильного й безстрашного воїна.
«Володя мав міцний зв’язок із родиною. Коли приїжджав додому, любив проводити вечори за переглядом реслінгу з бабусею та дідусем. Допомагав батькам по господарству. У столиці по вихідних проводив час зі мною та братами. Був душею компанії. Мріяв жити серед вершин Карпат. У спогадах рідних та друзів він назавжди залишився усміхненим і життєрадісним», – поділилася сестра Божена Леник.
Поховали воїна у рідному селі.
У нього залишилися мама, тато, сестра, дідусь та інші рідні.
