Андрій народився у селищі Сутиски Вінницької області. Навчався в Одеському державному аграрному університеті. Жив із родиною у Вінниці. Працював ветеринарним лікарем на фермі. Постійно вдосконалював знання у сфері ветеринарної справи. Вільний час проводив із донькою та дружиною.
Під час повномасштабної війни чоловік долучився до Збройних Сил України. Служив у 144-й окремій піхотній бригаді. Був старшим бойовим медиком роти.
«Мій коханий був чудовою людиною. Дуже добрий та щедрий. Він міг віддати останню футболку другу. Завжди приїжджав в гості до рідних чи похресників із подарунками та солодощами. Обожнював свою донечку – це була і є його принцеса. Донечка Діанка схожа на Андрія як дві краплиночки. Він так сильно любив дітей і мріяв, що у нас буде двоє дівчаток-принцес. Усі племінники його любили, бо так, як Андрій, ніхто не вмів із ними гратися та балувати їх.
Андрій дуже багато працював, оскільки був ветеринарним лікарем на фермі. Ця робота потребувала присутності і у вихідні, і у святкові дні. Але весь вільний час присвячував донечці. Для нашої сім'ї втрата коханого чоловіка і татка така величезна, що поглинула нас і наше життя в суцільний біль», – поділилась дружина захисника Ірина.
Поховали воїна у рідному селищі.
Вдома на нього чекали мама, дружина та донька.
