Олег був родом з міста Вінниця. Закінчив Іллінецький коледж при національному аграрному університеті. Здобув освіту спеціаліста відділу програмного забезпечення у Вінницькому торгівельно-економічному інституті КНТЕУ. Понад 15 років працював в структурі міської ради – у Департаменті соціальної політики в управлінні соціального захисту населення «Правобережне». Любив бджільництво та мав маленьку пасіку.
У травні 2023 року чоловік долучився до лав захисників. Служив у 144-й окремій піхотній бригаді Збройних Сил України. Був командиром взводу.
«Олег був дуже доброю людиною. Після розмови з ним було враження, що всі неприємності та проблеми не мають жодного значення. Він вмів підтримати, вислухати – мав внутрішнє відчуття як допомогти, що сказати в потрібний момент. Завжди мав якийсь смаколик, щоб пригостити. Він надихав своєю добротою та позитивною енергією всіх навколо», – розповіла сестра його дружини Світлана.
Посмертно Олега Остапенка нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
Поховали офіцера на Сабарівському кладовищі Вінниччини.
У нього залишилися мати, брат, дружина та дві доньки.
