Вадимові було 22 роки. Він народився в селі Вернигородок, що у Вінницькій області. Закінчив Козятинське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту. Із 2020 року працював в Укрзалізниці слюсарем з ремонту рухомого складу у Фастівському вагоноремонтному відділенні філії «Рефрижераторна вагонна компанія». Захоплювався футболом.
6 квітня 2021 року чоловіка призвали до армії. Він служив у 101-їй окремій бригаді охорони Генерального штабу імені генерал-полковника Геннадія Воробйова на посаді стрільця. Також був навідником у військовій частині №0939 2 відділення охорони 1 взводу 7 роти. Отримав відзнаку президента України «За оборону України». Мав статус ветерана війни.
«Мій чоловік був добрим, відкритим, ввічливим і справедливим. Дуже любив сім’ю, маленького синочка Максима. Мріяв жити в мирній країні і виховувати сина, завжди приходив на допомогу товаришам», – розповіла Катерина Денисова.
У Вадима залишилися дружина, син, мама, сестра та брат.
