Олександр народився у місті Городок Хмельницької області. Виховували його мама та бабуся з дідусем. Навчався у Городоцькому ліцеї №2. Дуже любив історію України і захоплювався міфологією. Його улюбленим героєм був бог війни Арес. І саме такий позивний у хлопця був, коли він згодом служив у війську. Здобув фах зварювальника у Ярмолинецькому професійному ліцеї. Мріяв здобути вищу освіту, однак пішов служити строкову в армію. Коли повернувся, намагався знайти хорошу роботу. Але потім вирі шив стати військовослужбовцем.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Арес вирушив захищати Україну у складі 44-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола. Брав участь в боях за Бучу на Київщині. Потім поїхав до Польщі на навчання з використання новітньої зброї. Після того вирушив захищати Донбас. Хлопець ніколи не розповідав мамі про те, що відбувається на фронті. Завжди казав, що у нього все добре.
24 квітня 2022, на Великдень, він освідчився своїй дівчині Анастасії. Закохані планували одружитися після війни. Однак менше, ніж за місяць, Олександр загинув.
Старший солдат Дезік посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали захисника на Алеї Слави у рідному місті на Хмельниччині. Там на його честь перейменували вулицю Саксаганського.
У Олександра залишилися мама і наречена.
