Сергій народився в селі Обарів Рівненської області. Після школи пройшов строкову військову службу. Далі влаштувався на роботу. Довгий час працював газозварювальником на підприємстві «Агроресурс», потім – на Оржівському військово-ремонтному заводі. На дозвіллі любив збирати гриби й рибалити.
У 2015-2016 роках брав участь в АТО. Тож із початком повномасштабної війни, у березні 2022-го, чоловік знову став на захист рідної країни від окупантів. Службу проходив у лавах 115-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Був мінометником. Воював на Луганщині, Донеччині, Сумщині й Харківщині.
Посмертно захисник нагороджений відзнакою «Комбатантський хрест» й орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
«Добрий, щирий, веселий, турботливий, завжди прагнув усім допомогти, любив свою Батьківщину, був дуже товариський, мав багато друзів, найкращий син у світі», – поділилася мама.
Поховали героя в рідному селі.
У нього залишились мама Валентина Іванівна, брат Віктор і кохана дівчина Оксана.
