Олександр народився у місті Ромни Сумської області. Здобув фах ветеринарного лікаря у Роменському фаховому коледжі. Працював старшим інспектором кінологічної служби у виправній колонії Бориспільського району Київської області №119. Любив рибалити та дресирувати собак.
З початком повномасштабного російського вторгнення чоловік приєднався до ТРО Київщини та брав участь в обороні області. Влітку 2022-го поповнив лави Збройних Сил України. У складі 115-ої окремої механізованої бригади вирушив на фронт.
«Мій чоловік – це людина з великої букви. Найкращий татко для доні, люблячий, вірний чоловік. Справжній друг і надійний побратим. Друзі згадують про нього як про людину, яка завжди прийде на допомогу, підтримає і дасть пораду», – розповіла Леся Омельченко.
«Дядя Саша був дуже хорошою, щирою людиною, дуже любив тварин (та лікував їх). Я б ніколи не могла подумати, що його життя обірветься ось так... Він любив активний відпочинок. Був гарним господарем вдома, а на роботі всі ставилися тільки з повагою до нього, бо він був справедливим, розумним і талановитим у своїй справі», – зазначила племінниця Альона Колісник.
«Він – чудова людина, батько, чоловік! Добрий, завжди приходив на допомогу людям, які до нього звертались. Досі не віриться, що його немає з нами…» – зазначила кума Катерина Нестеренко.
Посмертно Омельченко Олександр Миколайович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Олександра в селі Вороньків на Київщині, де він жив із родиною.
Вдома на захисника чекали мама, дружина, донька, люблячі рідні та друзі.
