Павло народився в селі Білокриниччя Хмельницької області. Навчався у місцевій школі. Потім закінчив Шепетівський фаховий коледж за спеціальністю «Бухгалтерія». Завжди багато працював та будував великі плани на майбутнє. Любив природу й активний відпочинок.
Під час повномасштабного російського вторгнення Павло був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив гранатометником мотопіхотного відділення в одній з бойових бригад.
«Павло був найкращим другом, таких друзів хотілося б мати більше, чуйний вихований, мужній», – розповіла подруга дитинства загиблого Любов Павлуша.
«Завжди поспішав на допомогу, коли хтось її потребував з родини, друзів, односельців. Рано втративши маму, проживав з батьком, понад усе цінував родинні стосунки. Несправедливо рано обірвалося молоде життя: були мрії, були плани, були бажання… Серце крається – усе забрала жорстока війна, залишивши великій родині Павла біль, сльози, гіркоту непоправної втрати», – додали у громаді.
Поховали Павла у рідному селі.
У нього залишився батько.
