Сергій народився 25 листопада 1992 року в Луцьку Волинської області. Навчався у місцевому ліцеї №9, а потім у Луцькому національному технічному університеті, де здобув фах інженера з автомобільного транспорту. Захоплювався риболовлею.
Після 2014 року служив у зоні проведення антитерористичної операції, був ветераном війни. З початком повномасштабного вторгнення захищав Україну у складі 32-го окремого батальйону Національної гвардії України. Обіймав посаду командира стрілецького взводу.
«Сергій був опорою, підтримкою та взірцем для багатьох. Був найкращим татом маленької донечки, люблячим чоловіком, єдиним сином, кумом, надійним другом, командиром та побратимом. Його енергія була заразною, його сміх – щирим, а погляд – сповненим надії. Життя його обірвалося раптово, несправедливо, як щось недописане… Та навіть смерть не здатна стерти того сліду, який він залишив у серцях людей. Бо жага до життя, яку він мав, і далі живе – на жаль, лише у спогадах. Ми будемо пам’ятати не лише те, як він пішов, а те, як він жив – яскраво, сміливо і з відкритим серцем», – згадала дружина Вікторія.
Бійця нагородили нагрудними знаками «Ветеран війни» та «За участь в АТО».
Поховали Сергія Дудку на Алеї Слави у селі Гаразджа Волинської області.
У нього залишилися мати, дружина і донька.
