Олександр народився 2 грудня 1998 року в селі Мшанець Хмельницької області. Проживав у місті Вишневе на Київщині. У 2021 році закінчив Національний авіаційний університет за освітньою програмою «Дизайн архітектурного середовища», здобувши ступінь бакалавра за спеціальністю «Архітектура та містобудування».
Його згадують як талановитого і цілеспрямованого. Олександр гарно малював, займався ремонтними роботами, відвідував курси та виставки – хотів розвиватися у цій справі та відбудовувати країну. Захоплювався риболовлею та любив кататися на сноуборді.
Після мобілізації він служив водієм-електриком відділення РЕБ 112-ї окремої бригади територіальної оборони.
«Я дуже пишаюсь своїм сином. Він – справжній Герой! Вічна шана та памʼять», – сказав тато захисника Олександр.
«Для мене він був особливим. Найсвітліша людина, яку я зустрічала в своєму житті. Я завжди казала йому: «Санька, тебе неможливо не любити». І це правда. Він залишив слід у серцях кожного, хто його знав. Він був моєю опорою та підтримкою, тим, на кого я могла завжди покластися. Сильний, добрий, щирий, усміхнений, справжній – таким його знали всі. І таким його пам’ятатимуть. Завжди», – розповіла наречена Аліна.
Поховали воїна в місті Вишневе на Алеї Слави.
У нього залишилися батько, наречена, рідні та друзі. Мама Олександра померла через чотири місяці після загибелі єдиного сина.
