Тимур народився і жив у місті Одеса. Закінчив Одеський центр професійно-технічної освіти №25та здобув професію зварювальника. Був різноманітною та яскравою людиною, яку цікавило все в цьому житті.
У 2020-му після закінчення навчання у віці 18 років хлопець підписав контракт із ЗСУ. Під час повномасштабної війни воював за свою країну в складі 28-ої окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу. Обіймав посаду командира гармати.
За службу Тимур був нагороджений такими відзнаками: «Золотий хрест», «Залізний хрест», «Учасник бойових дій», «Ветеран війни».
«Говорити про цю людину можна багато… Тимур був дуже доброю, щирою, справжньою та життєрадісною людиною. Це був чоловік з великої букви. Він був найкращим чоловіком, сином та воїном. Був тим воїном, з якого треба брати приклад: сміливий, хоробрий, робив те, чого не могли зробити інші. Він був доросліший за свої 22 роки, мислив зовсім не на свої роки. Ця людина була душею будь-якої компанії. Веселий, завжди на позитиві, на його обличчі завжди була посмішка, багато та постійно жартував. Він дуже любив свою роботу попри всі труднощі, які були», – розповіла дружина полеглого захисника Аліна.
Поховали Тимура на Західному кладовищі рідного міста.
У захисника залишились батьки, дружина, брати та сестри.
