Дмитро народився в місті Коломия Івано-Франківської області. Навчався у школі №4. Потім опанував фах кухаря-кондитера у професійному училищі №14. Після випуску працював у Шешорах у ресторані «Аркан» – звідти його призвали на строкову військову службу. Проходив військове навчання у Полтавському військовому інституті зв‘язку та в місті Гостомель у 42-й бригаді зв‘язку. Далі працював на різних роботах, зокрема, і за кордоном. У 2009 році одружився, разом із коханою виховував двох дітей.
У квітні 2022 року чоловіка призвали до лав Збройних Сил України. Спочатку він служив у 34-му окремому стрілецькому батальйоні на посаді радіотелефоніста. Виконував бойові завдання на Чернігівщині, брав участь у боях за місто Бахмут. У червні 2023 року Дмитра перевели до 52-го окремого стрілецького батальйону, що у складі 63 ОМБр. Відтоді воював на Авдіївському та Лиманському напрямках Донеччини, командуючи кулеметним взводом стрілецької роти. За сумлінну службу військового неодноразово відзначали грамотами.
«Дмитро був прекрасною, доброю та порядною людиною. Він був чудовим товаришем, який завжди готовий допомогти. Дуже любив мене і дітей. Був чесний, справедливий, товариський. Не боявся жодної роботи. Спішив жити, весь час старався заради своєї сім’ї», – розповіла дружина Мар’яна.
Поховали воїна в селі Грушів на Івано-Франківщині.
Вдома на нього чекали дружина, донька і син.
