Анатолій Михайлович народився в селі Шебутинці Чернівецької області. Здобув середню освіту в місцевій загальноосвітній школі. Працював на Чернівецькому хлібокомбінаті, був підприємцем-водієм і будівельником. Захоплювався автомобільною справою та землеробством.
З перших днів повномасштабного вторгнення чоловік прагнув захищати свою державу від окупантів. 20 квітня 2022 року поповнив лави захисників України. Службу ніс у 65-ій окремій механізованій бригаді. Спочатку був водієм реактивно артилерійського дивізіону. Згодом його перевели до роти ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу розвідки на посаду оператора БПАК. Разом із побратимами 17 місяців боронив Україну на Запорізькому напрямку.
«Мій батько був неймовірно доброю людиною та відважним воїном, світлим і щирим, справедливим, завжди відгукувався на допомогу, неймовірно сильно любив свою сім’ю. Він був прикладом справжнього воїна, справжнього українця та патріота своєї країни. І він довів це найдорожчою ціною – ціною власного життя!» – розповіла Іванна Харабара.
Посмертно Харабара А.М. нагороджений медаллю Президента України «Захиснику Вітчизни».
Поховали захисника в рідному селі.
В Анатолія залишились мама, дружина, двоє дітей, любляча родина, друзі та побратими.
