Родом Микола з Донеччини. Проживав у місті Родинське. Вищу освіту здобув у Черкаському інституті пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля за спеціальністю «Пожежна безпека». Служив у лавах 9 ДПРЗ 51 ДПРЧ ГУ ДСНС. Був командиром відділення.
Микола брав участь в АТО. Під час повномасштабної війни, у 2023 році, долучився до лав ЗСУ. Боронив країну в складі 53-ї окремої механізованої бригади імені Володимира Мономаха на посаді сапера групи інженерного забезпечення.
За свою службу солдат Микола Гаркавий отримав відзнаку Президента України «За участь в АТО», нагрудний знак «Золотий Хрест», чисельні грамоти і подяки.
«Микола був мужнім та відповідальним чоловіком. Ще працюючи у ДСНС, чітко та безумовно виконував роботу, рятував життя людей і тварин. Мав повагу серед особового складу. Але з початком повномасштабного вторгнення не покидав думки перейти до підрозділу саперів, куди я не пускала. Згодом взагалі звільнився з пожежної частини та пішов до лав ЗСУ… де також знайшов спільну мову з побратимами. Кожен виїзд на завдання давався мені дуже важко та з переживаннями. Кожного ранку чекала повідомлення або «++». Але, 8 березня я замість повідомлення почула той страшний дзвінок. Вдома чекали діти, і по сьогоднішній день вони чекають та сумують за батьком», – розповіла дружина Кристина.
Поховали захисника у місті Дніпро на Краснопільському кладовищі.
У Миколи залишились дружина, троє неповнолітніх дітей і батько.
