Руслан Анатолійович народився в селищі Костянтинівка Миколаївської області. Зростав і жив у місті Южноукраїнську. Закінчив 9 класів міської школи №1. Згодом пройшов строкову військову службу. Впродовж 25 років працював у Костянтинівському монтажному управлінні ПАТ «Теплоенергомонтаж». Спочатку був монтажником, потім – бригадиром. У вільний час любив відпочивати із сім’єю.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Руслан намагався потрапити до місцевої ТРО, проте там вже не було вільних місць. Тож почав волонтерити. Але вже 17 березня 2022 року отримав повістку та пішов захищати рідну землю від російських окупантів. Служив снайпером у 9-му окремому стрілецькому батальйоні ЗСУ. Брав участь у боях за Бахмут і Херсон. Неодноразово був нагороджений подяками та грамотами за сумлінну службу. Влітку 2023 року отримав відзнаку Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест».
«Найдорожчий та найдобріший чоловік і тато, якого вже ніколи не буде з нами. Сильно любимо та завжди пам'ятатимемо», – написала цивільна дружина загиблого Таїса Дубровна.
Поховали захисника на Алеї Слави цвинтаря в місті Южноукраїнську на Миколаївщині.
Вдома на Руслана чекали батьки, сестра, цивільна дружина та донька.
