Молодший сержант Віктор Коломіченко, позивний Крест, загинув 24 березня 2023 року від кулі ворожого снайпера під Бахмутом на Донеччині. Воїну було 38 років.
Віктор народився в селі Кінецьпіль Миколаївської області. Жив у місті Первомайськ. Після закінчення школи здобув фах електрика у професійно-технічному училищі. Деякий час працював за спеціальністю, був фахівцем у своїй справі. Останні роки працював у таксі. У вільний час ремонтував автомобілі, якими захоплювався. Обожнював швидку їзду.
Під час повномасштабної війни чоловік без вагань вирішив іти на фронт. Став військовослужбовцем 9-го окремого стрілецького батальйону Збройних Сил України. Займався тим, що умів найкраще – був водієм.
«Під час повномасштабного вторгнення Віктор, не замислюючись, вступив до лав ЗСУ, щоб захищати свою сім'ю та Батьківщину. Він не вмів сидіти без діла, завжди всім допомагав. У нього були золоті руки, він все міг зробити сам. Не боявся ніякої роботи. Був добрий, чуйний і справедливий. Був завжди веселий та на позитиві, з ним ніколи не було сумно. Мабуть, усі, хто його знає, запам'ятають його позитивчиком. Чоловік був для мене всім у цьому житті – коханим, братом, другом. А для сина – найкращим люблячим татом. І він нас дуже любив, і мріяв про повернення додому. Мріяв їздити на риболовлю чи просто на природу кожні вихідні. Та бути поруч з нами в мирній Україні. До вторгнення росії у нас була міцна щаслива родина, якої в одну мить не стало. Минув час, а я досі не можу повірити, що він більше мене не пригорне, не поцілує, а сина не полоскоче, що вони завжди робили. Віктор був для нас найкращий, ми дуже сильно любили одне одного. Нам важко без нього, дуже його не вистачає. Слава моєму Герою!» – написала дружина полеглого захисника Ольга.
Поховали Віктора на Алеї Слави у Первомайську.
Вдома на воїна чекали дружина і син.
