Олександр народився в місті Горлівка Донецької області. У дитинстві переїхав з родиною до села Малі Копані на Херсонщині. Там закінчив середню школу. Пройшов строкову військову службу. Усе мирне життя займався сільським господарством. Дуже любив автомобілі та собак.
У 2014-2015 роках чоловік брав участь в АТО. Згодом продовжив воювати. Служив у ЗСУ за контрактом, який підписував у 2017-му та 2019 році. Воював на Донецькому напрямку. З перших днів повномасштабної війни Олександр повернувся до лав ЗСУ. Служив командиром відділення у 36-ій окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла.
«Дуже кохала свого чоловіка. Він був доброю людиною і справжнім військовим. Завжди підтримував і оберігав сім'ю. Допомагав друзям. Дуже любив донечок. Ніколи не здавався і вірив у перемогу України. За це боровся до останнього подиху. Був вірний своїм побратимам і як командир у бою завжди був з ними», – розповіла Тамара Гоман.
Поховали морпіха на Алеї Слави цвинтаря міста Боярка Київської області.
В Олександра залишилися дружина та дві доньки.
