Анатолій Леонідович був родом із села Грузевиця Хмельницької області. Закінчив професійно-технічне училище. В цивільному житті певний час працював на Укрзалізниці, потім їздив на заробітки за кордон, а згодом влаштувався на завод. На дозвіллі любив рибалити та проводити час із сім'єю.
З перших днів повномасштабного вторгнення чоловік не зміг стояти осторонь і долучився до лав територіальної оборони. Пізніше вступив до Збройних Сил України. Службу проходив у 33-ій окремій механізованій бригаді. Воював на Запорізькому напрямку.
«Мій батько був чудовою людиною, зразковим сім'янином, найкращим батьком, хорошим сусідом і другом», – зазначила Анастасія Горпенко.
Поховали захисника в рідному селі.
Вдома на Анатолія чекали дружина Ірина, доньки Анастасія та Олена.
