Олександр народився у Харкові. Закінчив загальноосвітню школу №140. Працював у сфері будівництва. Любив футбол.
Під час повномасштабної війни чоловік став на захист Батьківщини у складі 127-ї окремої бригади територіальної оборони. Служив сапером інженерної роти.
Псевдо Чорний пішло від прізвиська, яке Олександр отримав ще в школі через смаглявий відтінок шкіри та темне волосся.
За час служби захисника нагородили Грамотою за високий професіоналізм, наполегливість та ініціативність, сумлінне та зразкове виконання службових обовʼязків, відповідальність та самовідданість, проявлені в боротьбі за свободу, незалежність та територіальну цілісність України.
«Він був щирою та світлою людиною. Його всі поважали і любили: в школі, серед друзів, на службі. Він завжди міг підтримати, вислухати, допомогти без зайвих слів. Якби треба було, віддав би останнє. На похорон з’їхалися люди з різних міст, багатьох з них я навіть не знала. Прощальна колона була така довга, що здавалося, їй не буде кінця. У школі, де він вчився, хочуть зробити меморіал. Це багато про що говорить», — розповіла двоюрідна сестра Аріна.
Поховали воїна у рідному місті на 18-му кладовищі.
У Олександра залишилась мати та рідні.
