Олександр родом із Дніпра. Закінчив гімназію №113. Вчився в університеті на еколога, але на першому курсі покинув навчання. Працював комірником. В березні 2022 року став на захист України. Спочатку долучився до тероборони «Варта Дніпра». У травні доєднався до ЗСУ, а згодом перевівся в 12-ту бригаду спеціального призначення «Азов».
«Саша з дитинства мріяв стати військовим, але за станом здоров’я його до служби не допустили. Коли почалась повномасштабна війна, він відразу сказав, що буде захищати країну. Саші завжди подобався «Азов», він мріяв потрапити саме туди. У 2023 році добровільно пройшов курс молодого бійця. Був одним з кращих, одразу потрапив в елітний загін розвідки. Неймовірно цим пишався», – розповіла дружина Катерина Гребенькова.
«Він був дуже освіченою людиною. Читав скрізь і різну літературу. Займався спортом. Грав в американський футбол, баскетбол, ходив на бокс, брав участь у забігах. Одна з його мрій – піднятися на Говерлу. Саша завжди дивував своєю стійкістю, розумом та цілеспрямованістю. Він був неймовірний. Також любив проводити час зі своїм улюбленцем чорним стафом Флойдом», – додала Катерина.
У травні 2023-го Олександр був нагороджений почесною відзнакою командира 110 ОБрТрО, у вересні цього року – нагрудним знаком «За оборону України».
Воїна поховали в місті Дніпро.
В Олександра залишилися дружина і батьки.
