Дмитро був родом з Дніпропетровщини. Після школи опанував фах помічника машиніста потяга у Дніпропетровському ПТУ. Працював на заводі металоконструкцій в місті Дніпро. Вільний час проводив із близькими.
Під час повномасштабної війни чоловік проходив службу за контрактом у Збройних Силах України. Він був бійцем 25-ї окремої повітрянодесантної бригади. Обіймав посаду командира відділення-командира бойової машини.
«Мій зять був світлою, доброзичливою людиною. Завжди йшов тільки вперед. З честю захищав до останнього подиху територіальну цілісність України і віддав найцінніше – своє життя. Низький уклін Герою. Дякую за життя…» – написала Лілія Собко.
Поховали десантника на Краснопільському кладовищі в Дніпрі.
У Дмитра залишилися дружина, мама, троє братів, дві сестри, інші рідні та друзі.
