Олег народився в селі Бородаївка Дніпропетровської області. Після школи здобув фах геодезиста у Дніпропетровському професійно-технічному училищі. Працював різноробочим. У вільний час любив готувати й рибалити.
У 2019 році чоловік вирішив піти на військову службу за контрактом до лав Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Проходив службу у 25-ій окремій повітрянодесантній бригаді. На момент повномасштабного вторгнення обіймав посаду гранатометника. Разом із побратимами з перших днів великої війни продовжував захищати незалежність України на передовій.
«Він був мужньою та дуже доброю людиною. Ніколи не відмовляв у допомозі. Дуже любив свою родину. Його найбільшою мрією після підписання контракту була поїздка на море. Та він навіть не дожив до свого 24-річчя…» – зазначила сестра загиблого Вікторія.
Посмертно Олега нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали захисника у рідному селі.
Вдома на нього чекали мама, сестра, дружина і син, який дуже схожий на тата.
