Богдан народився у селі Залужжя на Рівненщині. Ще змалку він був допитливим і винахідливим хлопчиком, який любив майструвати та добре розбирався у техніці. Після закінчення школи вступив до Здолбунівського професійного ліцею залізничного транспорту. Пройшов строкову службу. 

У цивільному житті змінив кілька робіт, поки не знайшов своє місце на «Південній залізниці». Майже чотири роки пропрацював монтером колії на станції Миргород у Гребінківській дистанції колії. Створив сімʼю. Мешкав на Полтавщині.

Колеги відгукуються про нього, як про відповідального, дисциплінованого, ініціативного працівника, який користувався повагою в колективі та добре знав свою роботу. 

8 березня 2022 року Богдана мобілізували. Він служив у 116-ій окремій бригаді територіальної оборони та обіймав посаду водія-електрика. 

«Він був спокійним, врівноваженим, завжди готовим прийти на допомогу ближньому, любив життя», – розповіли знайомі захисника. 

«Справжній воїн. Відданий побратим. Вірний друг. Люблячий батько та чоловік. Син, яким можна пишатися», – додали про воїна побратими. 

У Богдана залишились батьки, дружина та син.