Віктор народився в селі Ридомиль на Тернопільщині. Після 9-го класу вступив до Запорізького фахового авіаційного коледжу ім. О. Г. Івченка. Здобув спеціальність конструктора-механіка авіаційних двигунів. З дитинства любив спорт: біг, легку атлетику, футбол.
За словами рідних, він був найкращий сином, братом і другом. Дуже любив дітей, але так і не встиг створити власну сімʼю.
У 2021 році Віктор пішов на контрактну службу до Національної гвардії України. Боронив країну в зоні ООС у складі 4-ї бригади оперативного призначення. Повномасштабне вторгнення зустрів на Сході України. Служив на посаді механіка-водія відділення зенітно-ракетного взводу зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону.
Посмертно Віктор нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
«Я пишаюся своїм братом, батьки – своїм сином, Віктор віддав своє життя, маючи ще стільки планів та нездійснених мрій за нас із вами, за вільну Україну та мир», – зазначила сестра захисника.
«Назавжди зі мною, назавжди у моєму серці», – написала подруга Валерія.
Поховали воїна на Кушугумському кладовищі біля Запоріжжя.
У Віктора залишились батьки, сестра, брат, кохана дівчина та друзі.
