Дмитрій народився в селі Димерка Чернігівської області. Навчався у місцевій школі. У 2020 році здобув вищу освіту в Національному університеті біоресурсів і природокористування України. У мирному житті працював у компанії «Київавтодор».
З початком повномасштабного російського вторгнення чоловік добровольцем пішов до військкомату та приєднався до роти охорони 2 відділу Чернігівського РТЦК та СП. Згодом потрапив до лав 116-ої окремої механізованої бригади ЗСУ. Там обійняв посаду оператора розрахунку ПТРК та вирушив на війну.
«Він – найсвітліша та найщиріша людина. Бог забирає найкращих», – зазначила знайома загиблого Аліна Саражин.
«Діма був прикладом для багатьох! Прикладом мужності та взірцем сміливості. В перший день повномасштабного вторгнення, не вагаючись, добровільно пішов до військкомату, аби стати на захист суверенітету нашої держави, щоб захистити свою родину, захистити своїх односельців, захистити кожного з нас! Спочатку боронив північні рубежі країни, а згодом пройшов найгарячіші точки цієї клятої війни, зокрема Бахмут. Вірний військовій присязі, під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку Дмитро загинув у бою з окупантами», – додали у Кіптівській сільраді.
Поховали захисника в селі Кіпті на Чернігівщині.
У Дмитрія залишилися батьки, дві сестри, рідні, друзі та побратими.
