Олександр народився в селі Песець Хмельницької області. Навчався у Песецькій та Отроківській загальноосвітніх школах. Пройшов строкову військову службу. Працював механізатором у рідному селі на різних підприємствах. Дуже любив спорт, особливо футбол, та рибальство.
З початком повномасштабного вторгнення чоловіка призвали до лав Збройних Сил України. Він проходив службу в 3-ій окремій танковій бригаді. Воював на посаді командира танка.
«Дуже любив своїх донечок, мав багато друзів, кумів. Любив працювати біля землі. Все життя працював трактористом, обробляв землю. Був дійсно господарем у своєму домі, але клята війна забрала у мене найкращого чоловіка, а у донечок – найкращого в світі тата», – розповіла дружина полеглого захисника.
Посмертно Ковальчука Олександра Вікторовича нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали танкіста в рідному селі.
Вдома на Олександра чекали дружина Лариса та дві доньки: Ірина і Вікторія.
5 листопада 2023 року Герою відкрили меморіальну дошку в його рідному селі.
