Віктор родом з Вінницької області. Жив у селі Філіопіль. Закінчив Вінницький центр професійно-технічної освіти №1 та здобув професію електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування. Працював за фахом у компанії «Хмільницькі ЕМ ПАТ «Вінницяобленерго».
У перші дні повномасштабного вторгнення чоловік був мобілізований до Збройних Сил України. Службу проходив у 59-ій окремій мотопіхотній бригаді імені Якова Гандзюка. Воював на південному напрямку фронту.
«Він був добрим, сильним і мужнім. Обожнював свою сім'ю, нікого не залишав в біді, дуже любив свою роту. А найголовніше – був тією людиною, на яку можна було покластися», – розповіла дружина загиблого Ірина.
Посмертно Юстименко Віктор Олександрович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали захисника в селі Великий Митник на Вінниччині.
У Віктора залишилися батьки, дружина і донька.
