Андрій народився в місті Києві. У зв’язку з сімейними обставинами в школу пішов у селі Курне Житомирської області. В 2009-му успішно її закінчив. Влітку того року працював у геолого-розвідувальній експедиції №49 Кіровського виробничо-геологічного об'єднання міста Коростишів по спеціальності геофізичний робітник 3-го розряду. У вересні почав навчатися в коледжі геологорозвідувальних технологій Київського національного університету ім. Тараса Шевченка за спеціальністю «Пошук та розвідка геологічними методами». Закінчив навчання в 2013-му. Здобув кваліфікацію техніка-геолога. Працював на будівництвах в Україні, Франції та Латвії.
Під час повномасштабної війни, в січні 2023 року, Андрій вступив до лав Збройних Сил України. Проходив навчання в Житомирі та в Німеччині. Боронив Україну на Миколаївському та Запорізькому напрямках у складі 82-ої окремої десантно-штурмової бригади. Обіймав посаду стрільця-снайпера 2 аеромобільного відділу 1 аеромобільного взводу 4 аеромобільного батальйону.
«Андрій гарно вчився, особливо сильним був у математиці. Він завжди усміхався, з усіма дружив. Постійно всім допомагав. Не було в селі людини, якій би він чимось не допоміг. Щирий, душа компанії. Гарно готував. З дитинства навіть торти вмів пекти. Допомагав мені доглядати за моєю лежачою мамою. Коли мені треба було кудись відійти, спокійно могла залишити її на Андрія. Одного разу я сказала: «От я доглядаю за мамою, а як щось зі мною станеться – хто мене догляне?» Андрій відповів: «А я для чого?». Він з дитинства був добрим. Таким і залишився», – розповіла його мама Олена.
«Андрій був світлою, щирою людиною. На жаль, війна забирає найкращих», – написала дружина його побратима Тетяна.
Посмертно захисник нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. На фасаді школи, в якій навчався Андрій Іванисько, встановили меморіальну дошку на його честь.
Поховали захисника в селі Курне на Житомирщині. У воїна залишилась мама.
