Тарас був родом з міста Івано-Франківська. Закінчив Івано-Франківський професійний будівельний ліцей та здобув професії столяра та паркетника. У цивільному житті працював водієм-експедитором на підприємстві «Асканія». Захоплювався баскетболом.
Під час повномасштабної війни чоловік став бійцем Десантно-штурмових військ ЗСУ. Службу проходив у 25-ій окремій повітрянодесантній Січеславській бригаді. Обіймав посаду командира бойової машини-командира парашутно-десантного відділення.
«Мій чоловік був надзвичайною людиною. Щирий, розумний, сміливий, хороший чоловік, люблячий батько. Він мужньо боронив Батьківщину. До останнього подиху залишався вірним своїм побратимам, своєму народу та своїй Батьківщині. З честю та гідністю виконав свій обов'язок громадянина України, патріота щодо захисту своєї держави», – зазначила Тетяна Кадук.
Посмертно Кадука Тараса Романовича нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали десантника в селі Чукалівка на Івано-Франківщині.
У воїна залишились мама, сестра, брат, дружина і син.
