Борис народився в селі Борушківці Житомирської області. Закінчив місцеву школу. Потім здобув фах механізатора в СПТУ. Пройшов строкову військову службу в прикордонних військах в Ужгороді, де був кінологом. За час служби був нагороджений відзнаками «Відмінний прикордонник» І та ІІ ступенів. Після демобілізації повернувся у рідне село, працював трактористом у місцевому господарстві ДП ДГ «Нова перемога», згодом влаштувався в агрофірму «А.Т.К.». Через деякий час перейшов до агрофірми «Агросистем Інвест Україна» на посаду комбайнера. Любив працювати на землі.
У перші дні повномасштабної війни чоловік став на захист Батьківщини та своєї сім’ї від ворога. Борис поповнив лави 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Служив на посаді старшини мінометної батареї. Разом із побратимами боронив Київщину, потім вирушив на Східний напрямок фронту.
«Він був життєрадісною людиною, користувався повагою серед працівників, був прикладом в усьому. Одружив доньку та дочекався двох прекрасних онучок. Онучки для нього були найдорожчим скарбом… він ними дихав та жив. Був люблячим чоловіком і дбайливим татом. Користувався повагою серед побратимів», – зазначила дружина загиблого Альона.
За мужність та відданість, проявлені у захисті України, молодший сержант Лановий Б.П. посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали захисника у рідному селі.
Вдома на Бориса чекали дружина, донька, син, онуки, люблячі рідні та друзі.
