Богдан народився в селі Оброшине Львівської області. Після закінчення школи навчався у Національному університеті «Львівська політехніка» на електроенергетичному факультеті за спеціальністю «Електротехнічні системи електроспоживання». З 2001 року почав працювати у «Львівобленерго». Пройшов всі кар’єрні сходинки від електромонтера ОВБ до заступника начальника служби охорони праці та головного інженера Центрального РЕМ. У 2015-2016 роках брав участь в АТО на Донбасі у складі 24-ї бригади ЗСУ.
Під час повномасштабного російського вторгнення Богдан воював за Україну у лавах 106-го батальйону 63-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Був командиром роти. За час служби був нагороджений відзнаками Міноброни: нагрудними знаками «Знак пошани», «За військову доблесть» та «Слава і Честь».
Через щільні обстріли побратими не змогли забрати тіло офіцера з поля бою. Це вдалося лише 10 листопада. Наприкінці січня 2023-го результати ДНК підтвердили загибель Богдана. Поховали офіцера у рідному селі.
«Брат з великої літери, розумний , чесний, справедливий, з хорошим почуттям гумору, люблячий син, чоловік і батько. Побратими називали його ротним Батьком. Він був не лише справжнім професіоналом своєї справи, а й патріотом, який не на словах, а на ділі доводив свою любов до України. У мирному житті – мудрий керівник, спеціаліст у «Львівобленерго». Гинуть кращі з кращих…» – розповіла сестра загиблого Галина.
У Богдана залишилась батьки, дружина, дві доньки, рідні та друзі, які за ним безмежно сумують.
