Володимир народився в селищі Великий Любінь Львівської області. Здобув фах водія в училищі. Одружився, виховував двох дітей. Жив і працював у рідному селищі.
Під час повномасштабного вторгнення чоловік приєднався до Збройних Сил України. Служив стрільцем-санітаром у 106-му батальйоні 63-ї окремої механізованої бригади. Разом із побратимами виконував бойові завдання на Миколаївщині, Херсонщині та Донеччині.
«Батько був прикладом і наставником. Люблячий чоловік, батько і друг. Показував приклад християнської сім’ї… Поклав своє життя за нас усіх. Слава Україні!» – розповів син загиблого Володимир.
«Тяжка, невимовна, велика, непоправна втрата для родини, нашої громади, всієї України. Жодні слова не втамують біль утрати рідних. Та ми зі смутком і скорботою висловлюємо щирі співчуття матері Вірі, дружині Ірині, сину Володимиру, донечці Євгенії, якими так пишався та хотів вберегти люблячий син, чоловік та батько – загиблий Володимир. Співчуваємо рідним, близьким, друзям, колегам та побратимам військовослужбовця. Низький уклін Герою, якого забрали Небеса. Вічна пам’ять відважному сину українського народу, мужньому та справжньому патріоту України. Ми будемо пам’ятати!» – зазначили у Великолюбінській громаді.
Поховали захисника у рідному селищі.
У Володимира залишилися мама, дружина, син і донька.
