Віктор – уродженець Одеси. З дитинства жив у місті Южному, зараз – Південне. Там закінчив школу №1. Опанував фах слюсаря-авторемонтника у місцевому ПТУ. Працював зварювальником в порту «Південний». Планував організувати свій фонд допомоги незахищеним верствам населення.
Проте, коли почалась російсько-українська війна 2014 року, чоловік змінив фах та пішов на фронт. Воював в АТО/ООС у лавах 28-ої окремої механізованої бригади Збройних Сил України. Обіймав посаду навідника-оператора.
Боєць був відзначений нагрудними знаками «Учасник АТО», «За відвагу», орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
«Віктор був дружнім, добрим та дуже веселим. Завжди підтримував сім'ю. Вірний друг і душа компанії. Був першим у допомозі ближньому», – розповіла його мама.
Поховали Героя на кладовищі в Південному.
У Віктора залишились мама Валентина, дружина Ганна та син Арсеній.
