Олексій народився 22 серпня 2002 року у селі Кам'янка Чернівецької області. Навчався у загальноосвітній і художній школах. «З дитинства дуже гарно та старанно вчився і мав багато похвальних листів. Займався спортом, зокрема боксом. Дуже любив гори та малювати. Завжди дуже відповідально ставився до всього, чим займався», – розповіла його мати Леся.
Після закінчення 11 класу Олексій вивчився на тату-майстра та почав працювати. Він часто отримував позитивні відгуки про свої роботи та мріяв відкрити власний тату-салон.
Навесні 2021-го Олексій підписав річний контракт із ЗСУ. Служив у Державній спеціальній службі транспорту в місті Чоп на Закарпатті.
«Чесно кажучи, в армію він спочатку не дуже хотів іти. Але потім говорив, що дуже радий, що пішов: у нього з’явилося ще більше друзів, і він став сильнішим та мужнішим як морально, так і фізично», – поділилася мама.
Згодом Олексій підписав контракт, за яким його направили до Маріуполя. Саме там його й застала повномасштабна війна. Під час однієї з військових операцій на заводі «Азовсталь» перейшов до полку «Азов». Коли батьки зв’язувалися з сином телефоном, він нічого зайвого не розповідав. Лише говорив, що після закінчення війни планує служити в «Азові».
«З Карліто познайомився вже на «Азовсталі», кілька разів перетиналися на позиціях. Був гідним воїном, винахідливим, відповідальним. Завжди без вагань виконував поставлені йому завдання, – розповів побратим на псевдо Студент. – Реально людина дуже світла, позитивна, дуже приємна у спілкуванні. Смілива, відчайдушна. Карліто – це саме той хлопець, який мав бути цвітом нації, який мав розвивати нашу країну і вести її у краще майбутнє. Мені б хотілося якомога більше бачити у своєму оточенні саме таких людей, яким був Олексій».
Тіло хлопця ідентифікували лише у березні 2023 року – батьки впізнали Олексія за татуюванням. Трохи згодом це підтвердив і тест ДНК.
«Він для всіх був промінчиком сонечка. Завжди з гарною посмішкою, з впевненою ходою, з високо піднятою головою. Олексій був надзвичайно хорошою людиною. У його 19 років мав неймовірну жагу до життя», – сказала мати.
Попрощалися із захисником 26 березня 2023 року. Поховали Олексія Карлійчука на кладовищі у селі Кам’янка Чернівецької області.
Посмертно воїна нагородили орденами «За мужність» III ступеня і «Хрест Героя».
З рідних у нього залишилися мати, батько, брат і сестра
*** Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.
