Олег народився у місті Червоноград Львівської області. Служив за контрактом у 8-му окремому полку оперативного призначення до кінця 2013 року. Був активістом Майдану та з 2014 року пішов захищати Україну. Спочатку воював у складі ДУК, згодом уклав контракт на військову службу у Збройних силах України. Служив у 54-й окремій механізованій бригаді, воював на Світлодарській дузі та багатьох гарячих точках Луганщини та Донеччини. Був щирим, добрим та надійним побратимом і другом. У вільний час обожнював походи у гори.
У 2019 році він пішов з армії та повернувся додому. Деякий час жив і працював у Дніпрі. Навчався в Одеському державному університеті інтелектуальних технологій і зв'язку, мав здобути ступінь бакалавра у 2022 році.
Однак коли почалася повномасштабна війна, Фелікс одразу повернуся у стрій та пішов битися за Україну.
«Не стало нашого друга і брата Фелікса. Один з тих, хто перший пішов обороняти нашу Державу. Від Майдану до сьогоднішнього дня. На тебе завжди можна було покластись у любій ситуації для багатьох ти став не просто другом, але і братом…» – написав друг Олексій Колесников.
«Він був одним з найкращих людей, яких я знав – щирий, чесний, добрий, відповідальний… У 2021 році він переїхав в Дніпро і ми з ним разом працювали. Життя Олега потроху налагоджувалось, поки не грянуло повномасштабне вторгнення рф. Без будь-яких зволікань «Фелікс» пішов боронити Україну зі зброєю в руках і майже весь цей час воював на Запоріжжі, під Гуляйполем, де й поклав своє життя в бою...Вічна пам‘ять тобі, Брате… Нам тяжко буде змиритися з твоєю втратою…» – написав побратим Артем.
Поховали захисника на рідній Львівщині.
Не дочекалися Олега з війни батьки та вагітна кохана дівчина.
