Юрій народився у селі Валява Черкаської області. Мешкав у селі Потуторів на Тернопільщині. Закінчив з відзнакою Національний університет «Одеська морська академія». З 2015-го по 2021 рік був учасником АТО/ООС. Після закінчення контракту демобілізувався. Поїхав за кордон на заробітки.
25 лютого 2022 року був мобілізований на військову службу в складі 44-ї окремої артилерійської бригади. Виконував обов'язки командира протитанкового артилерійського взводу.
«Це була людина з великої літери. Не дарма побратими говорили, що він Великий. У нього було дуже добре серце. Він міг вислухати і підказати, завжди всім допомагав. Як тільки почалося повномасштабне вторгнення в Україну, брат, не роздумуючи, повернувся із старшим сином на Батьківщину і пішов у військкомат: «Як не ми, то хто?». Після 25 лютого ми його живим уже не бачили. Зустріли Юрія на щиті. Любов до України він передав і своїм синам. Вони також захищають нас в гарячих точках фронту. Через його втрату – біль, смуток і сльози…», – розповіла рідна сестра Тетяна Остапенко.
Поховали Юрія у селі Потуторів Тернопільської області.
У Героя залишилися матір, сестра, дружина та 5 дітей.
