Денис народився і жив у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. Навчався у школі №107. Потім здобув фах кухаря у Криворізькому професійно-технічному училищі. У мирному житті працював на будівництві. Захоплювався радіотехнікою, гарно готував і малював. Планував поїхати за кордон працювати, мріяв про сім’ю і дітей.
Під час великої війни, 3 березня 2022 року, чоловік пішов добровольцем захищати рідну країну. Служив у складі 128-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Був старшим стрільцем 233-го батальйону. Воював на Луганському, Харківському та інших напрямках фронту. Мав поранення і контузії. 6 грудня 2022 року його нагородили нагрудним знаком «За мужність та відвагу». Через два дні він загинув.
«Денис був відважним, чесним і справедливим, щедрим. Оскільки в нас батьків не було, він турбувався про нас», – розповіла його рідна сестра Ганна.
Поховали воїна на Секторі почесних поховань Західного кладовища рідного міста.
У Дениса залишилися дві сестри та молодший брат.
