Олександр народився в українському Донецьку. Закінчив Донбаську академію будівництва і архітектури, де здобув професію інженера металоконструкцій. Коли в 2014 році почалася російсько-українська війна, переїхав до Дніпра. Працював технічним представником європейської компанії виробника металопластикової фурнітури в східному регіоні. Любив активний відпочинок, подорожі, риболовлю, був профі у всьому, чим займався. Обожнював збирати гриби. Любив автомобілі, мотоцикли, велосипеди. Любив сучасну техніку та сучасні прилади.
З початком повномасштабного вторгнення чоловік долучився добровольцем до лав 128-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ.
«Саша був неймовірною людиною. З першого погляду закритий для втручання в особистий простір, але з усіма комунікабельний. Цікавий, ерудований, обізнаний в багатьох сферах... Він був дуже надійним... Він – надійний чоловік, тато, друг, побратим і громадянин. Завжди рішуче захищав те, у що вірив. Саша – людина, що несла світло. Його блакитні очі завжди світилися якоюсь безпосередньою зухвалістю, він міг по-дитячому радіти найпростішим речам, але завжди був дуже відповідальним. Він наповнював життя близьких людей впевненістю, що попереду все буде тільки добре!» – розповіла його дружина Оксана.
Поховали захисника на Краснопільському кладовищі в місті Дніпро.
В Олександра залишились батько, дружина і син.
