Єгор народився 15 лютого 1999 року в місті Покров Дніпропетровської області. Закінчив Національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна та здобув ступінь бакалавра з інженерії програмного забезпечення. Продовжив навчання у приватній академії з програмування.
«Захоплювався комп’ютерними технологіями, співав під гітару, обожнював готувати й робити торти. Дуже любив молодших брата та сестру. Завжди, коли я йому казала: «Ось, синочку, будуть у тебе діти…», він відповідав: «А у мене вже є». Також любив тварин, а ще влучно стріляв у тирі: колись навіть на атракціонах йому давали безкоштовні кулі, щоб він не забрав усі подарунки», – розповіла мама захисника Оксана.
На початку повномасштабної війни Єгор вступив до 5-го окремого полку зв’язку, а у грудні 2023 року його перевели на посаду навідника у 110-ту окрему механізовану бригаду імені генерал-хорунжого Марка Безручка.
Побратими, які здебільшого були старшими за віком, прозвали його Єгоркою та по-батьківські піклувалися.
«Мій Єгорчик був золотою дитиною, гарно навчався і завжди допомагав. Саме він наполягав на народженні молодших брата та сестри й дуже їх любив. З дитинства, дивлячись на тата, він любив дарувати мені квіти, і для цього йому не потрібен був привід», – додала мама.
Воїна нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня та відзнакою «Почесний громадянин міста Покров».
Поховали Єгора у рідному місті.
Вдома на нього чекали мама, тато, молодші брат і сестра.
