Євген народився у м. Пурпе, в Росії. Жив у Новопскові на українській Луганщині. За фахом – інженер у галузі теплогазопостачання і водовідведення. Був футбольним фанатом, уболівальником ультрас луганської команди «Зоря».
Останні роки чоловік працював у Чехії зварювальником. Полюбляв подорожі, мріяв побачити океан.
Однак коли почалася повномасштабна війна, Євген повернувся та з перших днів приєднався до лав територіальної оборони. Став старшим навідником гранатометного взводу 110-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ.
«Мій чоловік був порядною і чесною людиною, чудовим сім'янином і люблячим батьком. З початку повномасштабного вторгнення покинув роботу за кордоном, щоб повернутися в Україну та стати на її захист. Не маючи військового досвіду, не вагаючись, пішов у лави ЗСУ. Знав, за що боровся, і був вірним сином своєї Батьківщини», – розповіла дружина Ольга.
«Вони вбили нашого друга. Щирого і сміливого, патріота своєї країни, чудового батька та чоловіка. Він загинув в бою за всіх нас», – написала у соцмережі подруга Наталя.
Поховали захисника у м. Новоград-Волинський Житомирської області.
У Євгена залишилися батьки, дружина та дві доньки.
