Дмитро народився в Полтаві. Закінчив місцевий ліцей №1 і Полтавський національному педагогічний університет імені В. Г. Короленка. У студентські роки був учасником команди КВК «Ананас», де зустрів свою майбутню дружину. Обожнював спорт і екстремальні види відпочинку. Працював у різних сферах.
Після російського вторгнення боронив незалежність України в зоні АТО. Мав звання солдата, був снайпером батальйону спеціального призначення «Донбас». У червні 2016 року зазнав мінно-вибухової травми середньої тяжкості біля села Новотроїцьке у Волноваському районі Донеччини.
Попри це у жовтні Дмитро долучився до Марафону морської піхоти США та пробіг 10 кілометрів. У червні 2018 року воїн пройшов золоту дистанцію (87 кілометрів) марш-кидка у Шотландії.
Понад рік чоловік боровся з онкологією – раком кісткового мозку. Попри поранення та тяжке захворювання активно готувався до участі в черговому Марафоні морської піхоти США.
«Тато був для мене всім. Мене завжди з ним порівнювали, в моїх очах можна побачити його. Він сам любив завжди чомусь навчатися та навчав мене. Він завжди казав, що треба брати все у свої руки та робити своє життя таким, яким я хочу. Але й при цьому поважати кожну людину в цьому світі, бо як ти до всесвіту, так і він до тебе», – розповіла донька Мая.
Поховали захисника в рідному місті на Алеї Героїв.
У Дмитра залишилися дружина, дві доньки, тато та колишня дружина. Матір захисника померла за пів року після нього.
