Віктор Георгійович народився і жив у місті Чернівці. Після школи здобув середню спеціальну освіту в місцевому училищі. Працював будівельником. Любив море та гори, подорожі й пригоди. Вільний час проводив у колі близьких.
У перші дні повномасштабного вторгнення добровольцем пішов на фронт. Служив спочатку в місцевій ТРО в/ч А7106. Обіймав посаду стрільця-помічника гранатометника. Згодом пройшов навчання у Польщі та був переведений до 116-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Воював у Сумській, Харківській та Запорізькій областях.
«Він був дуже доброю людиною і хорошим братом. Дуже любив дітей, але, на жаль, своїх не мав. Проте є багато діток, яких він похрестив. Також він завжди всім намагався допомогти», – розповіла двоюрідна сестра загиблого Марія Казаку.
Поховали воїна на Алеї Слави Чернівців.
У Віктора залишилися брат, племінниця, кохана жінка, інші рідні, друзі та побратими.
