Дмитро народився в місті Києві. Після закінчення школи вступив до Академії муніципального управління. Професійно займався футболом, був гравцем київського футбольного клубу «Оболонь». Його улюбленим футбольним клубом був «Динамо». З родиною проживав у столиці.
З початком повномасштабного вторгнення добровільно долучився до ЗСУ. Служив на посаді гранатометника СПГ-9 72-ї окремої механізованої бригади.
За свою службу воїн отримав низку нагород. Зокрема, медалі , медаль «Захисник Батьківщини» (01.05.2023) та «Честь. Слава. Держава» (посмертно, 12.08.2024.)
«Батько був патріотом та пишався тим, що 24 лютого 22 року він став частиною Збройних Сил України. Я пишаюсь тим, що саме він мій батько, для мене він назавжди приклад мужності, хоробрості та відданості своїй справі. Батько завжди намагався допомогти людям і тваринам.
Разом ми любили ходити в кіно, це була наша традиція, кожен раз, коли йому вдавалось хоча б на кілька днів приїхати до Києва, ми ходили до кінотеатру. Батько багато чому мене навчив. Я не можу уявити, як буду жити далі без нього», – розповідає син загиблого Героя Даніїл.
Поховали захисника у Києві на Берковецькому кладовищі
У Дмитра залишились батьки та син Даніїл.
