Ігор був родом з села Чертеж Закарпатської області. Навчався у місцевій, а потім Худлівській школі. Оскільки був найстаршим у сім’ї, рано почав заробляти, щоб допомогти рідним. Працював здебільшого на будівництві. Захоплювався футболом, любив природу.
Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік став бійцем ЗСУ. Служив в Окремій президентській бригаді імені гетьмана Богдана Хмельницького. Обіймав посаду старшого стрільця-оператора.
«Чесний, добросовісний, мужній», – так описала воїна його донька Поліна.
Поховали Ігоря на Пагорбі Слави в Ужгороді.
Вдома на захисника чекали дружина, донька та двоє пасинків, яких він виховував як рідних.
