Роман був родом із селища Вороновиця, що на Вінниччині. Навчався у школі №32, а потім – у Вінницькому політехнічному університеті. Займався різноманітними видами єдиноборств, обожнював читати та мав свою величезну колекцію книг. Жив у Вінниці.
«Він понад усе любив танцювати та багато жартував, – згадує молодша сестра Аріна, – І захоплювався історією, а потім пішов її створювати власноруч. У відповідь на запитання мами, чому «Азов», Роман казав: «Для мене честь брати участь в історії України. Для мене честь приєднатись до героїв своєї країни, бо, допоки є ті, хто вийде боронити Україну, ми, як нація, варті поваги!».
Захищав Україну в складі Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов». Обіймав посаду навідника зенітного артилерійського відділення. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Поховали воїна на Сабарівському кладовищі у Вінниці.
У Романа залишилися батьки і сестра.
***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.
